Американська психологиня Ленор Една Уокер у результаті своїх досліджень ще в 1979 році виявила, що домашнє насильство має певні етапи свого розвитку. Взявши інтерв'ю у 1500 жінок, котрі зазнали насильства, вона виявила певну закономірність, яку описала як "цикл насильства".
Цей цикл має свої фази зловживань:
1️⃣ Фаза збільшення напруги
Кривдник погрожує жінці, незвжаючи на її намагання владнати ситуацію. Ця фаза включає в себе оскаженіння, екстаз, жорстокість.
2️⃣ Фаза вибуху та насильства
Це інтенсивна насильницька поведінка. На цьому етапі жінка ще може продовжувати боротися. Проте згодом засвоює, що пасивність — найкращий спосіб зупинити насильство саме в цій фазі. Обидві сторони можуть заперечувати акт насильства, намагатися його виправдати.
3️⃣ Фаза каяття/примирення
Типовий варіант: кривдник просить вибачення, обіцяє, що більше такого не станеться. Налякана жінка хоче цьому вірити, сподівається на краще і що своєю поступливою поведінкою буде сприяти мирному співіснуванню.
Остання фаза найпідступніша, адже саме вона зазвичай не дозволяє розірвати цикл насильства через сподівання на краще. Кривднику часто вдається переконати жінку, що вона сама багато в чому винна – не виконувала його вимоги відразу, провокувала його на агресивні дії. Після цього починається заспокоєння, а за ним і примирення. Таке примирення може тривати досить довго, іноді – роками. Але зрештою рано чи пізно цикл повторюється.
Не дозволяйте кривднику маніпулювати собою. Насильству немає виправдань! Тільки ви можете розірвати цей цикл назавжди! Робіть перший крок разом з нами!
Матеріал був розроблений в рамках програми WE ACT: Діємо задля жінок та їхніх можливостей, яка впроваджується UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення за фінансової підтримки Європейського Союзу. Матеріали відображають погляди авторів та не обов'язково відображають офіційну позицію UNFPA та Європейського Союзу.