Сумно розуміти, що є багато дітей, які не можуть розкрити власні таланти чи здібності.
Сумно, що активні і радісні діти інколи стають схожими на тіні.
Тільки тому, що їх цькують.
Булінг - це довготривале систематичне фізичне або психологічне насильство з боку однієї людини чи групи по відношенню до іншої людини.
Коли когось ображають виникають тільки два питання:
- Чому, як і звідки людина дала собі право ображати інших?
- Чому соромно тим, кого принижують, а не тим, хто дозволяє собі принижувати інших, і не тим, хто не втручаючись за цим спостерігає?
Ні однолітки, ні однокласники мене не цькували. Класу до п'ятого я була досить спокійною і інколи непомітною дитиною. Мабуть, такою би і залишилися, якби поряд зі мною нікого не ображали. Це взагалі можна вважати тим моментом, коли у мене з'явився "залізний" характер, як інструмент захищати тих, хто цього потребує.
Булінг - це коли тебе, підкреслюю - тривалий час, залякують, шантажують, принижують, б'ють, штовхають, псують особисті речі, обзивають тощо.
Тебе цькують тому, що матеріальні можливості твоєї родини обмежені. Наприклад, в тебе немає нового одягу чи взуття, в тебе найдешевші канцтовари.
Тебе цькують тому, що на превеликий жаль, у тебе немає мами чи тата, або обох батьків. Ти сирота, а декому смішно.
Тебе цькують тому, що стан твого здоров'я не такий, як у більшості. Повинно ж бути соромно за те, що ти погано себе почуваєш або маєш якусь хворобу.
Тебе цькують тому, що твої батьки або хтось із родичів мають якусь залежність. Звісно винен в цьому ти, і соромно повинно бути тобі.
Тебе цькують тому, що ти одразу чогось не зрозумів, не запам'ятав, не вдалося зробити.
Тебе цькують тому, що твоя зовнішність або твій зовнішній вигляд, які частіше від тебе не залежать, відрізняються від інших.
Цькувати тебе можуть взагалі з будь-якої причини і будь-хто. Однолітки, друзі, дорослі, вчителі, однокласники, винятків, на жаль немає.
Я з особистого досвіду знаю, що таке упереджене ставлення з боку вчителів. Саме тому безмежно ціную вчителів своїх дітей. Ціную тому, що вони - інші та ніколи не дозволять собі по відношенню до дитини нічого із того, що було нормою 10-20 років тому.
Навряд чи можна підсумувати скільки разів в своєму житті я казала "Досить!" замість інших людей чи допомагала їм нарешті це сказати. Зараз розумію чому.
Я виросла в сім'ї, в якій не було насильства. Більше того, мене все дитинство вчили тому, що кожна людина заслуговує на повагу і що бити чи ображати мене - у жодної людини немає права, ким би вона не була.
Розумієте? Дитина, яка виховується без насильства. Дитина, особистість якої плекають. Дитина, яка звикла бути захищеною найріднішими людьми. Не дасть себе принижувати, для неї це протиприродно. Крім того, її внутрішнього ресурсу вистачить не тільки на свій захист, а й на підтримку інших людей.
Мабуть це те, про що необхідно подумати кожному із батьків.
Звернутись за допомогою, стати волонтером чи отримати більше інформації можна на сайті
https://www.divergentwoman.com/enough
+38 (050) 149 70 63
Громадська організація "Інша Жінка"
#іншажінка #divergentwoman
#16днівпротинасильства #стопбулінг
#ШтабволонтерівКременчука