Формат роботи: Вайбер, Телеграм (переписка) або розмова (до 10-15 хвилин) за телефоном
+38 067 526 63 40
Графік консультацій: з 17:00 до 19:00 в будні дні (надсилати повідомлення можна з 9:00 але відповідати буду після 17:00) У вихідні дні з 9:00 до 19:00 години
Також ви можете приєднатися до телеграм-каналу для тих, хто опинився в умовах карантину, самоізоляції та світової пандемії тут
Тетяна дає кілька порад щодо того, як впоратись зі стресом на карантині
Пандемія, коронавірус, карантин, надзвичайний стан, самоізоляція...Лише нещодавно більшість людей навіть не знала, що вже зовсім скоро це стане реальністю для України та Кременчука.
Психіка людини влаштована так, що реагує різноманітними захисними механізмами на всі сприятливі та несприятливі умови у вигляді страху та паніки. В даний момент у країні відбуваються події, які змінюють сталий план життя. Раніше, кожен з нас міг приблизно знати, чим буде займатися завтра, прогнозувати майбутнє і т. д. В умовах карантину - це проблематично, що викликає цілком зрозумілі реакції.
Страх - природная реакція психіки, зумовлена інстинктом самозбереження, яка несвідомо виникає на будь-які події, які не піддаються нашому розумінню та сприйманню.
Паніка - гіперреакція страху, яка проявляється у вигляді бурхливої реакції, метушіння, істерики, навязливих думок та станів.
Маленький приклад: боятися невідомої хвороби і зробити все можливе, щоб убезпечити себе та рідних - це конструктивний страх. Якщо ж ви намагаєтесь кожному повідомити, що ми всі помремо і скупляєте масово продукти на пів року вперед - це нездорова паніка.
Звісно, ви маєте право на почуття, маєте право відчути і прийняти цю частину себе, однак, не варто впадати в крайнощі паніки.
Що робити, щоб не панікувати?
1. Обмежити час проведений за читанням чи переглядом негативних новин. А також не слухати плітки та не читати "жовту пресу".
2. Читати лише офіційні сторінки та джерела. На даний момент це сторінки Міністерства охорони здоров'я, Президента Володимира Зеленського, Офісу Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України та місцевих представників влади.
3. Сумлінно виконувати всі рекомендації щодо дотримання карантину, забезпечення безпеки себе та своїх рідних.
4. Сконцентрувати свою увагу на сімейних та домашніх справах. Скласти розпорядок дня родини. Нарешті у вас є вільний час поспілкуватися з дітьми та зробити те, на що не вистачало вільного часу.
5. Розуміти, що карантин - це тимчасове явище, яке скоро закінчиться і саме від дотримання всіх рекомендацій залежить наскільки довго все буде тривати. В найближчий час ми всі зможемо повернутися до звичайного життя.
6. Якщо не вдається справлятися з емоціями, ви відчуваєте напруження, спустошеність, страх та паніку, ви можете звернутися до психолога чи психотерапевта, який працює в онлайн форматі та швидко допоможе вирішити проблему та полегшити ваш стан.
Карантин передбачає обмеження кола спілкування та обмеження пересування. В групі ризику виникнення ускладнень від захворювання на коронавірус є люди похилого віку та ті, хто має хронічні хвороби легень, серцево-судинної системи, діабетики, ті, хто нещодавно переніс онкозахворювання та онкохворі, загалом ті, в кого ослаблений імунітет з різноманітних причин. Тому найбільш гарним виходом буде ізоляція таких людей на період карантину. На плечі близьких лягає відповідальність щодо донесення групі ризику інформації про необхідність дотримання карантину будь-якими доступними способами. Щодо тих, хто не має близьких людей, є соціальні працівники, які прийдуть на допомогу задля роз'яснення ситуації, допомоги в придбанні ліків, продуктів харчування і т. д. Головне зараз - обмежити ризик виникнення та поширення хвороби.
При карантині молоді простіше перебувати в ізоляції, тому що вони знаходять відразу у користуванні інтернетом, соціальними мережами та віртуальному спілкуванні. А от людям пенсійного віку перебувати в каратинник умовах важче.
Що може відчувати людина похилого віку в умовах ізоляції?
- підвищену тривожність, паніку, неспокій, плаксивість, панічні атаки, відчуття самотності
- інший варіант - гіперактивна реакція, черезмірна рухливість та діяльність, неможливість всидіти на місці
-поганий сон
- відчуття гнітючого впливу стін будинку чи квартири
- загострення хронічних хвороб
- в деяких випадках - загострення клаустрофобії (страху замкненого простору)
Що варто робити?
1. Ні в якому разі не порушувати карантин! Вихід на вулицю - лише у разі крайньої необхідності.
2. Якщо ви потребуєте допомоги - зверніться за допомогою до дітей, онуків, сусідів чи соціальних служб, які допоможуть вам з придбанням ліків та продуктів харчування.
3. Саме час навчитися користуватися компьютером та інтернетом. Це відкриє вам доступ до простих дій щодо пошуку цікавої інформації, перегляду фільмів, відео, музичних кліпів і т. д.
4. Як умога більше спілкуйтеся з родичами, друзями та знайомими через телефон та меседжери, за допомогою онлайн зв'язку та відео.
5. Перегляд телевізійних програм розважального типу, читання газет, книг і т. д.
6. Різноманітні хобі, які ви полюбляєте.
7. Догляд за домашніми улюбленцями чи квітами.
8. Наведіть лад у квартирі та будинку. Чистота в оселі допоможе більш вільно дихати та "очистити розум і думки". Частіше провітрюйте власне житло.
9. Не забувайте про тіло, доглядайте за ним, побалуйте себе розслабляючою ванною, легкою зарядкою для підтримки тонусу.