ШВК. Блог волонтера

Бути волонтером. Покликання чи усвідомлення власної відповідальності?

Блог Марини Куркач

Бути волонтером - покликання чи усвідомлення власної відповідальності?

Особисто для мене - це усвідомлення власної відповідальності за покликом своєї душі. 😋

Хоча, мабуть років 10-20 назад це було покликанням, а зараз все більш стає усвідомленням власної відповідальності для молоді.

Відношення у суспільства до волонтерів теж різне.

Хтось вважає, що безоплатно працюють тільки дурні.

Для когось це сучасне суспільство, яке будується на взаємодопомозі.

Дехто сприймає це шахрайством, яке грається на милосерді.

Звісно, що глибоко розкрити всі напрямки волонтерства, як і приклади, за одну розповідь Я навіть не буду намагатися. Тому зараз напишу про те, що вважаю важливим.

Насправді, волонтерство - як спосіб життя, далеко не для всіх. Це складно, це потребує багато часу та сил.

Кожна Людина, якій Ти допомогаєш, кожен благодійний проєкт, в якому ти приймаєш участь, стає для Тебе невід'ємною частиною Твого життя.

І в цьому житті вже є родина, діти, робота, друзі, події і іноді це дуже важко об'єднати між собою.

У мене є знайома, якось Я задала питання про те навіщо Їй постійно кидатися на допомогу іншим? Коли у самої є дитина, яка часто хворіє; складнощі в сім'ї, багато роботи і т.п.

Так ось Вона відповіла: "Так, я і сама про це неодноразово думала. Але знаєш, коли перестаю комусь допомогати тривалий час, починаю відчувати себе паразитом по життю. І так від цього тошно, що коли випадає можливість допомогти іншим Людям лечу, як на свято!"

Так, це дійсно свято. Свято людяності, доброти, чесності, вдячності та те, що неможливо купити за кошти - емоції і почуття.

У меня багато знайомих, які пішли з цього свята через певні обставини у своєму житті; через зневагу та байдужість оточуючих; через те, що зневірились у тому, что в цьому світі навиворіт Вони щось зможуть змінити.

А я вірю! Вірю в те, що кожна людина може змінити цей світ та здійснити на перший погляд неможливе.

Тому, Я не розумію благодійсноті, в якій є конкуренція між волонтерами чи благодійниками.

Я не розумію волонтерства, в котрому хтось із волонтерів, попри всі свої заслуги, дозволяє собі публічно критикувати інших волонтерів, роздаючи ярлики, хто - волонтер, а хто - ні.

Я не розумію волонтерства, в якому іде розподіл територій (хто, кому і як допомогає), не допускаючи допомогати Інших.

Я не розумію волонтерства без прозорої звітності про свою діяльність.

Я не розумію волонтерів, котрі обирають якусь одну галузь допомоги (наприклад, дітям, людям похилогу віку, екології і т.д.), і волонтерів у інших сферах сприймають, як ворогів.

Вибачте, але для мене - це все більше про бізнес, ніж про волонтерство.

Я не розумію суспільство, яке зневажає та обесцінює працю волонтера.

Я не розумію суспільство, в якому Ми з Вами віддаємо перевагу вірити людям, які до волонтерства не мають ніякого відношення, а просто заробляють на цьому гроші. Великі гроші, завдяки Нам.

Я не розумію суспільство, яке за лічені хвилини згуртовує велику кількість людей, щоб цькувати та критикувати когось одного.

Я не розумію суспільство, яке вихваляє неосвіченних, жорстоких, байдужих та егоїстичних людей.

Я не розумію суспільство, яке цурається та боїться допомоги, як приймати її так і надавати.

Я не поділяю думку про те, що допомогати Іншим можно тільки тоді, коли у Тебе є купа грошей, безліч вільного часу та жодних проблем. Це не так.

Я мало розумію суспільство, в якому бути чесним, порядним, щірим, нормальним, вихованим - соромно.

Я не розумію, чому хамство, дискримінація, травля, домашнє насильство, жорстке поводження с тваринами стали для Нас нормою.

Волонтерство - це не пафос, не піар, не політика, не бізнес, не фінансова піраміда, не роль у театрі.

Це внутрішній стан людини. Той стан, який ще не всі з Нас можуть зрозуміти та відчути.

І я дуже сподіваюся, що найближчим часом Ми з Вами зуміємо змінити багато чого та заснувати гідний приклад для наслідування, як єдине суспільство без обмежень.

Пропоную почати з легкого, але важливого, змінити свої звички у спілкуванні з Людьми з інвалідністю.

Деталі тут - https://www.facebook.com/100013148076936/posts/900479027067025/?app=fbl

Якщо у Вас є бажання поділитися свїм шляхом у благодійності чи у волонтерстві, пишіть Мені у приват.

Із задоволенням напишу про Вас або опублікую Вашу особисту історію. Тема, кількість та спосіб допомоги - значення не мають. Важливі Ви та Ваші вчинки.

Фото з архіву, датоване 2011 р. Саме цей рік був для мене доленосним у багатьох сферах життя.

І це саме той рік, який дав мені можливість зрозуміти, що дійсно для мене головне та змінив мій світогляд на безмежний.

P.S. Якщо у Вас іноді закінчується віра у справжнє та хороше. Якщо інколи Вам бракує сил робити свою справу, допомогаючи Іншим. Якщо часом втома вимагає від Вас опустити руки, робіть от що! Пишайтеся тим, що Ви - Волонтер!

Далі буде, Ми тільки починаємо. 💪

З повагою та вдячністю до кожного читача, Штаб волонтерів Кременчука