- Йди звідси, не зважай своїми істериками нам з дітьми спати.
Просидівши не пам’ятаю скільки під дверима зачиненої кімнати, почувши що маленька перестала плакати і заснула, я побрела до себе….
Це не уривок з фільму - це шматок життя! Я хочу розповісти про найбільш приховану форму домашнього насильства- психологічну. Їх важко довести і на жертву часто дивляться рідні, друзі як на ненормальну. Коли ти живеш з людиною і вона починає тебе принижувати, ображати - ти списуєш це на характер , особливості роботи....Але ні! Це і є ті дзвіночки які повинні насторожити:
- тобою маніпулюють
- з тобою якраз все гаразд
- готуй план та збирай докази
- ніколи не слухай "всі так живуть!" - це пастка
Я так не вважаю, і я зроблю все щоб мої діти бачили сім'ю де не має приниження і хамства, де люди ввічливо розмовляють і поважають один одного ,які не були злі..
Бо чоловік своїм прикладом повчає сина, як себе поводити з жінкою, а жінка - приклад для доньки)))
Не думай- це тільки у мене, от я дурепа, так соромно...
Не велика біда - попасти в ситуацію насильства.
БІДА- застрягнути в ній на роки...
- Декілька років мені знадобилося ( дякувати друзям які мене підтримали) щоб відкрити очі....але було запіздно...але це зовсім інша історія
- Життя триває , і в даний момент моя боротьба за дітей також триває!
Це важко, дуже важко!
НЕ МОВЧИ!
#divergentwomen
#скажидосить
#16днівпротинасильства